- мужній
- —————————————————————————————му́жнійприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
мужніти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
мужній — я, є. 1) Який виявляє стійкість, хоробрість, рішучість. || Який виражає мужність (у 1 знач.). 2) рідко. Те саме, що змужнілий 2); зрілий (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
мужніння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
мужнішати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
мужніння — я, с. Дія за знач. мужніти … Український тлумачний словник
мужніти — і/ю, і/єш, недок. 1) Ставати дорослим, фізично й духовно зрілим. 2) перен. Ставати сильнішим, набуваючи досвіду; розвиватися, міцніти … Український тлумачний словник
мужність — ності, ж. 1) Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо. || Відвага, сміливість. 2) рідко. Те саме, що змужнілість; зрілість … Український тлумачний словник
мужність — [му/жн іс т ] нос т і, ор. н іс т у … Орфоепічний словник української мови
мужність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
мензство — мужність, відвага, сміливість, сила … Зведений словник застарілих та маловживаних слів